Ця історія розпочалася у лютому 44-го. Протягом десятиліть її єдиними свідками залишалися жителі Олександрівки, які не бажали забувати те, що забути неможливо. З кожним роком їх залишалося все менше, хто пам’ятав, що на цвинтарі у центрі селища ледь помітно виділяються вісім пагорбів – солдатських могил. Вони тут є… З історією, яка стала для них особистою, стукали у двері посадовців, упорядковували могили, вели боротьбу з вандалами з надією, що на місці пагорбів врешті з’явиться ...