Цього року виповнилося б 80-років від дня народження Юрія Іллєнка - творця «Криниці для спраглих», «Тіней забутих предків» і «Молитви за гетьмана Мазепу» У різних джерелах можна зустріти дві дати появи на світ обдарованого митця: 9 травня – фактична , а 18 липня –дата реєстрації.

Внесок Юрія Герасимовича в розбудову українського кінематографа важко переоцінити, роботи видатного майстра увійшли до скарбниці світового кіномистецтва.
Випускник операторського факультету ВДІКу спочатку працював на Ялтинській, потім на Київській кіностудії ім. О. Довженка, займався викладацькою роботою на кінофакультеті Київського інституту театрального мистецтва, професор.
Знятий камерою Іллєнка фільм Параджанова «Тіні забутих предків» приніс йому світову славу. Став не лише лауреатом понад сотні міжнародних кінофестивалів, але й символом відродження українського духу та національної ідеї.
Як режисер він дебютував у фільмі про винищення українського села - «Криниця для спраглих», який з ідеологічних причин довгий час був забороненим. Наступний фільм «Вечір напередодні Івана Купала» - алегорична історія України, теж був покладений на полицю на довгих 18 років.
Третій фільм «Білий птах з чорною ознакою» партійне керівництво назвало «найбільш шкідливим фільмом, що колись був зробленим в Україні, особливо для молоді». Та перед тим, як потрапити на тривалий час в опалу, він встигає тріумфально вибороти Гран Прі на Московському кінофестивалі.
А останній фільм режисера «Молитва за гетьмана Мазепу», у якому він був сценаристом, оператором і виконавцем ролі, у 2002 році у рамках конкурсного показу Берлінського міжнародного кінофестивалю став світовою прем’єрою. Найрадикальніша його картина – мистецька фантазія на тему українсько-російських стосунків викликала неоднозначну реакцію як в Україні, так і за її межами.
У різні роки на стадії сценарію були заборонені майже усі проекти Іллєнка – із 42 його сценаріїв, лише сім стали фільмами. Та незважаючи на усі перепони та переслідування він став лауреатом Державної премії ім. Тараса Шевченка, народним артистом України, академіком Академії мистецтв України, єдиний в Україні академіком Європейської кіноакадемії, мав запрошення до Голівуду, а також увійшов до списку ЮНЕСКО «100 найкращих режисерів світу». Юрій Герасимович є автором першого вітчизняного підручника з кінорежисури, зробив три персональних виставки своїх живописних і графічних творів та заявив про себе в політиці.
Поза межами кінематографа Іллєнко виявив себе як блискучий, оригінальний літератор. На сторінках тритомника «Доповідна апостолу Петру» відверто розповів про своє життя, так пояснюючи свій успіх: « Більшу частину я жив як інтуїт. Це мене і зробило людиною такого рангу. Я давно виявив, що читаю знаки, які мають значення в гармонії світу. Це дано нам від народження, а пропадає такий дар, коли ми навчаємося у школі логіки, раціоналізму. Єдине, завдяки чому може домовитися людина з людиною, - любов, інтуїція, віра, де немає раціо».
Так він і жив, виростивши двох синів, написавши портрет епохи і побудувавши надзвичайний дім на кручі біля Дніпра, де і спочив шість років тому внаслідок тяжкої хвороби, залишивши у спадок свою особливу світоглядну естетику.
Прес-служба міського голови.