Управління праці та соціального захисту населення інформує, що 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2253-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників», яким внесено зміни зокрема до Кодексу законів про працю України(далі – КЗпП України).

       По-перше, зміни внесено до  статті 2-1 щодо заборони будь-якої дискримінації у сфері праці та порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав – її викладено в новій редакції та доповнено новими частинами. Відтепер дискримінацією у сфері праці не вважається, передбачена статутами, можливість встановлення переваг для засновників (учасників) і членів юридичних осіб при наданні роботи, переведенні на іншу роботу та залишенні на роботі в разі звільнення. А особи, які вважають, що вони зазнали дискримінації у сфері праці, мають право звернутися із скаргою до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

       По-друге, зміни внесено до  статей 11, 12, 17, 18, 22 КЗпП України, що регулюють питання укладення та дії колективних договорів. Важливо, що відтепер колективний договір укладається не тільки на підприємстві, в установі, організації, що мають права юридичної особи, як було визначено раніше, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю. Зазначеним законом також внесено зміни щодо питань укладення та дії колективних договорів до абзацу першого частини сьомої статті 65 Господарського кодексу України та Закону України “Про колективні договори і угоди”.

      Також оновлено порядок вивільнення працівників та внесено зміни до статей 49-2, 49-4 КЗпП України і до Закону України “Про зайнятість населення”, чітко визначено поняття масового вивільнення працівників.

       Окрім того, прийнятий закон посилює державні гарантій в сфері зайнятості населення з метою захисту від будь-яких проявів дискримінації у цій сфері, шляхом удосконалення норм статті 24-1 Закону України “Про рекламу” щодо вимог реклами про вакансії. Окремо слід звернути увагу, що частину третю цієї статті доповнено абзацами другим і третім такого змісту: ”Штраф за порушення вимог цієї статті накладається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Штраф, накладення якого передбачено цією статтею, є фінансовою санкцією і не належить до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України”.

Начальник управління                                                                                                                                                                                       Тетяна ІГНАТЮК