Щороку наприкінці листопада по всій країні у вікнах запалюються свічки пам’яті на вшанування невинних жертв страшних голодних 1921-1923, 1946-1947 років та безжалісного голодомору 1932-1933. Саме в четверту суботу листопада Україна і весь світ згадує жахи Голодомору – геноциду української нації.

Сьогодні, 27 листопада, Україною приспущено державні прапори, у загальнонаціональній хвилині мовчання українці схиляють голови у пам'ять про жертв однієї з найбільших трагедій XX століття.

Покровчани теж долучилися до відзначення скорботної дати нашої історії.

27 листопада у міському Народному історико-краєзнавчому музеї ім. М.Занудька відбувся тематичний захід до Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні. Вечір пам’яті, присвячений 88-им роковинам Голодомору, зібрав присутніх із застосуванням карантинних вимог.

Щемливі слова про безкровну війну, взяті із спогадів Ганни Дорошенко з села Красносілля, розпочали захід. Народна пам'ять - найдостовірніше історичне джерело минулого. Україна, яку в світі називали «житницею Європи», пережила два голоди та один Голодомор. Якщо про голод 1921-1923 та 1946-1947 років була інформація, то про голод 1932-1933 рр. в Україні вперше заговорили лише в останні роки існування Радянського Союзу. До цього часу навіть у партійних документах заборонялося вживати термін «голод». І це при тому, що за різними даними голод забрав життя від 4 до 10 млн. чоловік!

На довгі роки можна засекретити архіви чи переписати історію, але страшна правда про Голодомор закарбувалася в народній пам’яті. Краєзнавцями, музейниками та журналістами збираються й публікуються свідчення, які відтворюють жахливі події Голодомору. Це та страшна правда, яку має знати кожен!

Спогади свідків Тетяни Євтихівни Шкуро, 1923 року народження, мешканки селища Чортомлик, Меланки Микитівни Артеменко, 1906 року народження, що переповів Володимир Миколайович Олійник, 1937 року народження, лунали з вуст ведучих та гостей заходу. Інна Грицуля розповіла тяжкі спогади про ті часи зі слів Наталії Василівни Ушкал, 1900 року народження...

Цього дня поминали мільйони загиблих, закатованих голодом, Благочинний Покровського благочиння отець Іван провів  панахиду. Молитвою та хвилиною мовчання  пом'янули великомучеників нашої тяжкої історії - мільйони українських селян, жертв небаченого в історії людської цивілізації голодомору.

Є речі, які неможливо висловити нічим окрім музики. Цього вечора було важко стримати сльози, слухаючи  зворушливу мелодію на бандурі, що звучала в записі, у виконанні юної бандуристки, вихованки Школи мистецтв Варвари Сізової.

Так само, жодним словом неможливо описати враження від перегляду уривків документальної стрічки "Великий злам", циклу фільмів «Невідома Україна. Нариси нашої історії», презентовані ведучими заходу. Архівні документи та фотоматеріали,  показані у кадрах, переповідають трагедію Голодомору 1932-33 років.

Серце наповнюється болем і смутком за безневинно загублених людей, наших співвітчизників. Голодомор 1932-1933 років - одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, - не підлягає забуттю…Про це говорили на вечорі пам'яті у коворкінговому центрі, підготовленому фахівцями центральної міської бібліотеки.

Цього дня Покровська громада долучилася до загальнонаціональної акції «Запали свічку». У вікнах містян мерехтіли свічки пам'яті – на знак скорботи про мільйони загублених життів.

Ми ніколи не повинні забувати трагічних сторінок історії нашого народу. Пам’ятаємо!

Прес-служба міського голови.