В історії світової археології не так багато постатей, яким пощастило вписати своє ім’я в літопис цієї науки. Однією з таких особистостей є Борис Миколайович Мозолевський. Людина, чиї унікальні знахідки поставили його в один ряд з найвидатнішими науковцями світу, яка прославила Покров, що став його долею. Славетна "Золота Пектораль" та інші безцінні артефакти, знайдені Борисом Миколайовичем, принесли йому безсмертя.
25 років тому він закінчив свій земний шлях. Віддаючи данину шани Борису Мозолевському, Почесному громадянину міста, видатному науковцю, неперевершеному поету, згідно з розпорядженням міського голови, у Покрові присвятили пам’ятні заходи.

"Борис Мозолевський – співець скіфського степу" - за такої назви тривав вечір у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім. М.Занудька. Його стіни пам’ятають велетня слова, людину, що відчувала Скіфію, жила нею. Одна з центральних музейних зал присвячена Товстій могилі, археологічній діяльності Бориса Миколайовича, зберігає експонати, віднайдені у нашій місцевості. Про науковця й поета, період, оповитий романтикою пошуків та відкриттів, розповідали містянам, учням загальноосвітніх закладів, делегації з Нікополя- музейники. Пам'ять видатного археолога вшанували хвилиною мовчання, покладанням квітів до меморіальної дошки. Особливістю заходу став документальний фільм про Бориса Мозолевського, який було продемонстровано цього дня в стінах музею. Присутні могли побачити унікальні кадри, уривки з інтерв’ю самого Бориса Мозолевського, спогади його друзів. Завдяки мультимедійності захід став ще більш цікавим та насиченим.У своїх спогадах науковий співробітник Нікопольського музею Мирослав Жуковський, який особисто знав Бориса Мозолевського, брав участь у його експедиціях, розповідав про непросту долю науковця і, в чомусь, навіть містичний зв’язок з історією скіфів. За його словами, археолог на інтуїтивному рівні відчував скіфські артефакти. Він поділився історією, як Борис Мозолевський переконував легендарного керівника гірничо-збагачувального комбінату Григорія Середу що саме в кургані "Товста Могила" їх чекають унікальні знахідки. Хоч цей курган не перебував в зоні проведення гірничих робіт і взагалі не підпадав у затверджений перелік розкопок. Але упевненість Бориса Миколайовича, врешті – решт, дозволили розпочати його дослідження. Він завчасно склав перелік артефактів, які мусить знайти, у тому числі, легендарне "веретено", символ влади скіфських жреців, віднайшов кожен.
Його зв'язок з рідною землею, і перш за все, зі скіфською епохою, перебував на ментально-містичному рівні. Як розповів Мирослав Жуковський, після того, як була знайдено останній артефакт з його "скіфського списку", Борис Мозолевський зізнався, що "скіфи віддали йому все"... Невдовзі завершив свій земний шлях…
Голова регіональної спілки журналістів, Заслужений журналіст України Володимир Глядченко зробив особливий акцент на тому, що Борис Миколайович був не лише великим археологом, але і справжнім поетом. Його проникливі вірші насичені унікальними історизмами, що говорить про високу техніку та глибокі знання їх автора. Саме віддаючи шану поетичній спадщині Бориса Мозолевського, у реконструйованому центральному парку, який носить ім’я археолога, цього дня лунали його вірші.
Ще одним епіцентром заходів, підготовленим відділом культури виконкому в честь Бориса Мозолевського, стала центральна міська бібліотека, де у арт-центрі пройшов літературний вечір-портрет "Борис Мозолевський – співець землі своєї". Тут також звучали спогади про життя Бориса Миколайовича, лунали вірші, які читали поети нашого міста. Паралельно у бібліотеці та її філіях проходив історичний екскурс з відеопідтримкою "Борис Мозолевський – дослідник скіфського степу", а також книжково—ілюстраційні виставки.
А у дитячій музичній школі в честь славетного сина української землі пройшов захід "Творча спадщина Бориса Мозолевського".
Давні скіфи вірили у те, що життя не закінчується і людина, завершивши свій земний шлях, все одно продовжує жити. "Я скіфський цар, похований у Герах" - написав Борис Мозолевський в одному зі своїх віршів. Так, чверть століття тому великий археолог і поет закінчив своє земне життя. Але він продовжує жити у пам’яті людей, у своїй науковій та поетичній спадщині. А Покров зберігає пам'ять та знову і знову віддає шану останньому "скіфському царю", життя і доля якого стали частиною історії нашого міста.
Прес-служба міського голови.