22 травня – 163-я річниця від Дня перепоховання Тараса Шевченка. Цього дня покровчани вшанували пам’ять Пророка.  Вихованці творчих осередків міста, працівники закладів культури, городяни поклали квіти до пам'ятника  Великому Українцю. Згадували історичні факти, діти декламували вірші генія української літератури.  Тематичні онлайн-заходи, присвячені видатній даті, пройшли у закладах культури й освіти.

22 травня 1861 року Шевченка перепоховали на Чернечій горі поблизу м. Канева Черкаської області. Його «Заповіт» було виконано близькими друзями Кобзаря: «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…».Могила мала вигляд кургану, згодом поставили дубовий хрест. У 1939 році на ній встановили бронзовий пам’ятник.

Могила Шевченка має статус пам’ятки історії та монументального мистецтва.

У 1925 році на місці поховання було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка». Звідси відкривається чудово панорама Дніпра. Дивлячись на всі ці краєвиди стає зрозумілим, чому ця місцевість так припала до душі Тарасу Григоровичу.

Сьогодні, коли український народ виборює право на вільне майбутнє, слова геніального поета «Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!» особливо глибоко сягають серця. 

Поет став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність, як у ХІХ та ХХ століттях, так і у ХХІ столітті, коли росія вкотре намагається знищити все українське. По собі Кобзар залишив чимало настанов, у яких закликав боротися та не здаватися.

«І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…».

Прес-служба міського голови.