74 роки тому завершилася найстрашніша війна, що назавжди залишилася для кожної української сім’ї гірким спомином. Друга світова проросла спогадами і пам’яттю, яку оберігає священна дата. Цьогорічне свято було омите травневим дощем, мов символом радості й скорботи. Покровчани зустрічали його біля обелісків, віддаючи шану визволителям і сотням загиблих земляків.

Урочисті мітинги за участі численних містян, представників влади, підприємств, організацій, громадськості пройшли біля братських захоронень та меморіалів.

Естафету пам’яті розпочинав Шолохівський старостинський округ. Тут, разом із земляками, міський голова Олександр Шаповал згадував страшні сторінки окупації і звільнення, коли у ході Нікопольсько-Криворізької наступальної операції точилися запеклі бої.

Старожили Миронівки пам’ятають ті дні, а молодому поколінню не дає забути обеліск, де поховані воїни 3-го Українського фронту. З 14 імен відомо лише 8, поряд вибиті прізвища 61 земляка, які не повернулися з фронтів Другої світової. Такі меморіали складають мапу пам'яті, є він і у Базавлуку, де з 16 увічнених воїнів, імена трьох до цього часу залишаються невідомими.

Для жителів, які з міським головою поминали їх та сучасних героїв, що полягли на сході країни, хвилиною мовчання, вони – Солдати, яким завдячують життям.

На честь Невідомого солдата встановлено меморіал у Шолоховому, він є уособленням глибокої шани до воїнів, які до цього часу не повернулися додому, залишаються безіменними. За усталеною традицією, до нього ідуть урочистою ходою єдиною громадою, аби покласти квіти до обеліску визволителям, пам’ятника загиблим односельцям та до погруддя безстрашного шолохівського пілота, двічі Героя, командира авіаційного загону Павла Андрійовича Тарана.

Ці три меморіали – історія Великої війни і величного подвигу, - зазначав Олександр Шаповал, слухаючи спогади Федора Бородая, очевидця подій лютого 44-го, рідного брата командира партизанського загону, що діяв у Дніпровських плавнях.

120 солдат віддали своє життя, визволяючи Шолохове, близько тисячі шолохівців були призвані на фронт, 420 з них загинули, 340 були відправлені на каторжні роботи до Німеччини. Їхню пам'ять вшановували учні Шолохівської школи, спільно з творчими колективами села підготувавши святкову програму. На честь свята готували солдатську кашу, лунали такі знайомі пісні війни і майоріли маки на грудях шолохівців – символ Перемоги і Пам’яті.

Прес-служба міського голови.