Модернізація системи теплопостачання з урахуванням її децентралізації – тема, що останні роки набула неабиякої актуальності. Про підвищення енергозбереження говориться багато. Приклад дієвої децентралізації, як однієї з важливих реформ розвитку країни і як змін у комунальному секторі, одним з перших в Україні показало місто Покров, що на Дніпропетровщині.

Як будемо зимувати?

Питання готовності до опалювального сезону міста з понад 40-ка тисяч населення, десятиліття поспіль впроваджувалося за особливостями пострадянського зимування. Як і більшість малих міст країни Покров традиційно щосезонно реанімував систему центрального опалення. Міф щодо раціонального централізованого способу теплозабезпечення руйнувався разом з аварійними мережами й зростаючими тарифами на примарне тепло.
Серйозним екзаменом став 2006-й, коли за Алчевськом, тоді ще Орджонікідзе не витримало випробування холодом. Ризик залишитися взимку з розмерзлою системою, систематичними аваріями теплотрас та холодними батареями, примусив мешканців самотужки шукати альтернативу спільному комунальному "благу".
З початку 2000-х, містяни почали масово відмовлятися від послуг теплопостачання. До 2015 року кількість абонентів скоротилася з 15 до 2,5 тисяч. Від централізованого теплопостачання відключилося понад 60 об’єктів соціальної сфери та суб’єктів господарювання.

Пацієнт ... мертвий

Основними характеристиками фінансового стану міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" стало щорічне скорочення обсягів виробництва та зростання кредиторської заборгованості, що сягнула понад 100 млн.грн.
За останні десять років обсяг реалізації послуг централізованого теплопостачання скоротився більше ніж на 60%. Загальна зношеність мереж становила 80%, втрати теплоносія складали близько 42% при нормі – 13, це близько 9 млн.грн.
Лише за 2015 рік кубометри газу, води витратилися – на вітер, простіше кажучи, "обігрівали" територію біля будинків. Тільки за опалювальний сезон 2014 року зафіксовано 190 поривів мереж та 22 аварійні зупинки котельні, 1790 поривів внутрішньобудинкових мереж.
Як наслідок, повне розбалансування системи центрального опалення, що експлуатувалася без заміни, з періодичними поточними ремонтами, з початку 50-х.
Хозрозрахункове підприємство з року в рік продовжувало своє існування винятково за рахунок дотацій із місцевого бюджету: з 2006 по 2016 роки це понад 50 млн. грн.. Заганяючи у боргову яму міськводоканал, з яким вже традиційно не розраховувалося за надані послуги.
Вливання коштів міського бюджету підтримувало фактично недієздатну систему. Жорсткі умови енергопостачаючих кампаній не залишали вибору.

Вибір є завжди

Іти по накатаній, означало і далі занурювати місто у неминучі борги, бути залежними від монополізованої тарифної політики, лімітів на блакитне паливо.
Зима 2015-2016 гостро поставила питання енергозалежності, підвищення енергоефективності системи теплопостачання. Модернізація старої системи при існуючих обставинах, на переконання міського голови Олександра Шаповала, чий вступ на посаду мера співпав з цим періодом, була просто утопією.
З понад 15 тисяч абонентів, близько 13-ти перейшли на індивідуальне опалення, у житлових будинках залишалося від одного до п’яти абонентів тепломереж.
У лютому 2016 року сесією міськради прийнято рішення про зупинку комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" та децентралізацію теплопостачання. Винесення цього питання до обговорення було ініційовано міським головою, його підтримав депутатський корпус.
За рекордні терміни належало перевести вже до наступного опалювального сезону абонентів тепломереж, а це близько двох тисяч помешкань, об’єкти соцсфери, на індивідуальні прилади опалення.
Задля максимального охоплення містян, насамперед, соціально-вразливі категорії, спільно з управлінням праці та соціального захисту населення були створені робоча та міжвідомчі групи, розгорнуто широку інформаційно-роз’яснювальну роботу. Не залишили поза увагою покровчан, які 2-5 років тому відмовилися від централізованого опалення через непомірні тарифи, проте не мали можливості перейти на індивідуальне.

Покров пішов шляхом комплексного вирішення питання. Абонентам була виділена соціальна матеріальна допомога на встановлення газових конвекторів, спрощено процедуру отримання документів за принципом "єдиного вікна".
На реалізацію Програми витрачено близько 25 млн.грн.: 12 – з обласного бюджету, 6 - державного, решта – місцевого.
Об’єкти соціальної сфери: лікарняне містечко, Школу мистецтв, Будинок творчості, Дитячо-юнацьку спортивну школу, гімнастичну залу ДЮСШ, три соціальні гуртожитки, школу та дитячий садок перевели на твердопаливні котельні, побудовані за рахунок інвесторів.

Чому газове

- Ми розглядали всі варіанти, але висновки ДТЕК виявилися не на користь електричного, - зазначає Олександр Шаповал,- на технічну модернізацію мереж необхідно витратити понад 2 роки та 78 млн.грн.
Піти цим шляхом, означало поставити місто під загрозу перепадів з електроенергією, відключень від мережі, знову ж таки, холодних помешкань у розпал сезону.

Економічна й соціальна доцільність

Вперше за десятиліття латання мереж, аварійних зупинок та значних втрат, тепло дійшло за призначенням - до абонента. Крім важливого соціального, було досягнуто й економічний ефект.
Якщо конвектор на опалення трикімнатної квартири споживає 0,5 куб.м. газу, котел – 2,5 куб.м. За існуючої тарифної політики, це – вагомий аргумент.
Споживачі отримали можливість керувати процесом опалення власних помешкань, а об’єкти соціальної інфраструктури міста – забути про значні витрати на не існуюче тепло.
Перша зима після децентралізації, котру провели за рекордно стислі терміни, була теплою і заощадливою: місто зекономило значні кошти, вагому різницю відчули і містяни, звільнившись від централізованого тарифного ярма.

Відчутними стали зміни і для соцсфери. Лише одна котельня на альтернативних видах палива у 4МВт забезпечила теплом шість соціальних об’єктів і лікарняне містечко. Ще п’ять автономних котелень школи та дитячі садки, які з початку 90-х зустрічали зиму з електрообігрівачами та стовпчиками термометра, що не піднімалися вище 10 С.

Рухаємося далі

Сьогодні місто готове вступити в опалювальний сезон 2017-2018 року. Житловий сектор, соціальна сфера не дивляться з острахом у зиму, децентралізація розірвала замкнене коло важкого тягаря минулого.
Покров рухається далі. Для опалення закладів освіти замість газових будуються ще дві твердопаливні котельні, що працюватимуть на пеллетах. А до комплексної програми енергозбереження, за підтримки обласної адміністрації, внесено заходи з підвищення енергоефективності бюджетних установ, шляхом їх термоізоляції.

Місто стало прикладом рішучості у питанні енергозбереження, раціонального використання бюджетних коштів, використання усіх механізмів децентралізації задля вирішення комунальних проблем кожного пересічного містянина, створюючи тим самим нове комфортне життєве середовище.
Покров – не зупиняється, він готовий ділитися досвідом і переймати досвід - розвиватися і змінюватися.

Оксана Сізова

Прес-служба міського голови.