Щороку світова громадськість згадує події 11 квітня 1945 року, коли в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Для тисяч людей він став справжнім Днем перемоги, адже дав велику надію бути визволеним з нацистського пекла.

Табори смерті стали одним з найжахливіших явищ Другої Світової. Статистику вбивства неможливо осягнути: на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів, за роки війни через них пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів – громадяни колишнього Радянського Союзу. Павутиння смерті обплело й Україну. Документально зафіксовано 180 таборів смерті у яких загинуло близько 12 млн. військовополонених, мирних жителів. Сотні гетто, десятки Бабиних ярів було розкидано нашою стражденною землею. Пам’ятає і Покров безневинно закатованих у військово-польовому таборі, який діяв, під час окупації, на території селища Рудник…
З 1520 Покроввців, примусово вивезених до Німеччини, додому повернулося лише 760. Біографії цих людей – справжні уроки мужності. На початку 90-х вони об’єдналися у спілку в’язнів – жертв нацизму, аби відкрито говорити про те, що перенесли. Вони пережили зневагу, голод, тяжку, виснажливу працю, а повернувшись на рідну землю - недовіру з боку радянських владних структур, бо знали: найцінніший дар – то життя. На жаль, час невпинний і з 560-ти членів Покровської спілки поряд з нами лише 78-м. Сьогодні ми вклоняємося Вам доземно за мужність духу. Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо уроків Другої Світової і тих, хто залишився назавжди в безіменних могилах. Пам’ятаємо, щоб не повторилося!
З повагою - міський голова Олександр Шаповал.