У територіальному центрі соціального обслуговування Покрова не вщухає життя. Тут не просто організовують дозвілля — створюють простір підтримки, спілкування і внутрішньої сили для людей елегантного віку.

У центрі діє університет третього віку, працюють тематичні факультети, зокрема українознавства. Клуб «Мій край — моя історія» об’єднує тих, хто береже пам’ять про рідне місто та ділиться особистими спогадами. Саме з таких розповідей поступово складається жива історія Покрова — з людськими долями, переживаннями та щирою любов’ю до України.

Культурне життя тут залишається насиченим і різноплановим. Пісенний вернісаж кохання перетворився на справжню зустріч із молодістю. У знайомих мелодіях оживали перші почуття, звучали слова вдячності матерям, дітям, рідній землі. Учасники зустрічі не стримували емоцій — співали разом, обіймалися, ділилися теплом.

Окремою подією стала виставка «Бісерна симфонія» майстрині Наталії Горбенко. Ікони, пейзажі та квіткові композиції, створені з філігранною точністю, викликали щире захоплення. Роботи не лише тішили око, а й спонукали до розмов про традиції, терпіння і красу, що народжується з любові до справи.

Популярністю користуються і музейні дні. Цього разу зустріч присвятили 90-річчю від дня народження Бориса Мозолевського. Поезія, спогади, особисті роздуми учасників створили атмосферу глибокої поваги до культурної спадщини та усвідомлення того, що історія живе в людях.

Водночас центр крокує в ногу з часом. Під час занять із цифрової грамотності відвідувачі впевнено освоюють сучасні технології, знайомляться з можливостями штучного інтелекту. Для багатьох це не просто нові знання, а доказ того, що навчатися й відкривати світ можна у будь-якому віці.

У територіальному центрі переконані, що ментальне здоров’я, активність, творчість і збереження пам’яті є основою гідного життя. Кожна зустріч тут зміцнює відчуття підтримки та єдності громади, що особливо важливо сьогодні.

Життя триває — і воно справді може бути яскравим у будь-якому віці.

Пресслужба міського голови.