Рішенням XXVI сесії, звання Почесного громадянина Покрова присвоєно Миколі Гнатовичу Голубу, керівнику колективної радіостанції Будинку творчості та Олександру Леонідовичу Казаріну, вчителю історії, допризовної підготовки юнаків, очільнику туристичного клубу "Перевал". У день 61-річниці Покрова, Почесне звання шанованим педагогам урочисто вручив міський голова Олександр Шаповал.
Від історії до романтики подорожі один крок
Вже багато років поспіль це доводить Олександр Казарін, вчитель, який розкрив дітям рідну країну у всьому її безмежжі.
Історик, викладач військової справи, він поєднав ці напрямки, створивши власну методику виховання – повагою і підтримкою.
Син кадрового військового, він виріс у атмосфері, де офіцерські будні переплелися з романтикою лірики та гостротою громадської поезії батька – Леоніда Казаріна. Можливо саме цей симбіоз відкрив два світи Олександра Казаріна. Він прагнув про фах військового, але проблеми із зором не дозволили втілити те у життя, проте не завадили пройти строкову службу в армії, вступити до Ужгородського університету, й додатково пройти тримісячні військово-польові збори.
У 93-му вже викладач ліцею, розпочав історію туристичного клубу "Перевал". Тоді було покладено початок більше ніж справі, справжньому рухові. Усе, що вивчали на уроках історії та ДПЮ, закріплювалося у дорозі Карпатами, Бугом і Кримом, який до анексії, обійшли гірськими стежками. Теорія і практика у колі друзів, посеред природи, де все, як на долоні, і людські чесноти – насамперед.
Тільки за рік члени клубу "Перевал" здійснювали до семи походів. Його межі було розширено прихильниками туризму, учнями шкіл, представниками підприємств та організацій, хто не уявляв свого життя без подорожі.
А попереду завжди він – вчитель, наставник і друг. "Начальник", як його жартівливо називають переваловці.
За 24 роки клуб об’єднав десятки містян. Олександр Леонідович, вчитель ліцею та НВК№1, може назвати кожного. Він береже численні світлини, за якими розповідає про походи і долі їх учасників, які назавжди "захворіли" подорожами.
З "Перевалом" вони пізнавали Україну, пройшовши дорогами і стежками, пізнавали себе, розуміючи, що найважливіше – міцне товариське плече, а найдорожче – рідний дім, де на тебе завжди чекають.
Члени клубу знають, що є людина, яка допомогла усвідомити те, це – Олександр Казарін. За 37 років педагогічної діяльності він виховав не одне покоління, його фаховий досвід з викладання історії, "Захисту Вітчизни", визнано передовим. Про те говорять вихованці, які з усіх куточків країни слали вітання Олександру Леонідовичу – Почесному громадянину Покрова.
З дітьми і для дітей
Для своїх вихованців він став вчителем, чия наука не просто виховує – залишається на все життя. Бути людиною, не боятися труднощів і віддаватися улюбленій справі до кінця - в цьому весь Микола Гнатович Голуб, колишній працівник автотранспортного цеху, який у далекому 1975 році вперше відкрив маленьким городянам неосяжний світ зв’язку на коротких хвилях.
З того часу почалася його нова дорога – освітянська.
Змінюється все навкруги і лише у колективці все також горить позивний, а поряд з дітьми незмінно він – Микола Голуб. Сьогодні він вже сам частина історії Будинку піонерів з якого виріс Будинок творчості. Неможливо точно підрахувати усіх вихованців керівника, як і кількості чемпіонатів та турнірів. Відомо лише одне – абсолютне, понад 40-річне, лідерство на радіонебосхилі України й світу та десятки учнів, які обрали технічний напрямок за майбутню професію.
Найзатятіші хулігани, учорашні діти вулиці вивчали географію за власними мандрівками короткими хвилями і це було найголовнішою перемогою вчителя. Тут ніколи не було спеціального відбору, кожен, хто щиро бажав працювати, залишався на довгі роки.
Його учні стають чемпіонами не тільки світових та всеукраїнських змагань, лідирують за вступом у виші технічного спрямування. Їх можна віднайти в усіх куточках світу — Китаї та Великій Британії, Прибалтиці, Іспанії та Америці. Всі отримали путівку у фахове життя саме у колективній радіостанції, з доброго серця Миколи Голуба.
Він створив команду, що стала явищем радіоспорту, феноменом, який так і не можуть розгадати потужні столичні зв’язківці.
Таємниця у безмежній любові до дітей, відданості своїй справі. Радіостанція — його життя, яке продовжує пульсувати яскравими спалахами рідного позивного.
Прес-служба міського голови.