Щороку 11 квітня місто схиляється у скорботі, згадуючи одну з найтрагічніших сторінок Другої Світової. Саме цього дня у далекому 45-му в’язні табору Бухенвальд піднялися у повстанні проти нацизму, проти страшної філософії планомірного винищення людей. Їхні історії стали прикладом мужності, великого опору вбивчій системі «таборів смерті». Статистика ж війни є головним свідченням злочину проти людства.

На території Німеччини та окупованих нею країн діяло понад 14 тисяч концтаборів. За роки війни через них пройшло 18 мільйонів ув’язнених. Цим жахливим явищем було позначено і Україну, де бід час Другої Світової функціонувало 180 фабрик смерті, одна з яких – на території нашого міста, селища Рудник. Понад двох тисяч полонених назавжди залишилися у гірницькій землі, братському похованні селища Олександрівка.
Сьогодні представники влади, спілки малолітніх в’язнів фашизму, підприємств і організацій, учні Олександрівської школи вшанували пам’ять безневинно закатованих.
Через що довелося пройти малолітнім в’язням говорив ветеран, Іван Галич. Що цьому не може бути повторення, наголошувала заступник міського голови Наталія Бондаренко.
Одинадцяте квітня є днем одвічної пам’яті. Згідно з розпорядженням міського голови Олександра Шаповала у закладах освіти й культури тривають зустрічі з очевидцями тих страшних подій, тематичні заходи, виховні години.
Прес-служба міського голови.