Навіть не здогадуючись про відоме гасло, за таким принципом живе більшість містян, хто з любов’ю та особливим почуттям шани ставиться до рідного міста. Прикладом є охайні двори з впорядкованими квітучими клумбами, оздобленими рукотворними витворами. Естафету благоустрою міського середовища підхоплюють покровчани, створюючи унікальні місця відпочинку. Для них двір – це продовження квартири, а, отже, відображення господаря, його хазяйських якостей. Це завжди виділяло як мешканців багатоквартирних будинків, так і приватного сектора.

Один з прикладів - 82-річна Лідія Михайленко. У свої шановані роки Лідія Іллівна сама доглядає за садом і двором, розводячи квіти, обов’язково впорядковуючи і територію перед будинком. За словами жінки, нікому не довіряє свого господарства, адже кожне дерево висаджено її руками, та й хто, на її переконання, зробить краще, вкладаючи душу.
Ще десятиліття тому таке ставлення до присадибної ділянки було нормою, тепер же, з сумом констатує господиня, поволі втрачається та споконвічна культура, притаманна саме українському селу. Сьогодні це питання підняли активісти прилеглих селищ, що вийшли з пропозицією створення міської комісії, яка б контролювала санітарний стан прилеглих до приватних садиб територій. Більшість жителів підтримує таку ініціативу. Серед них і Лідія Михайленко, яка мріє, щоб біля кожного дворища розпускалися квіти, а не колосилися бур’яни, створюючи небезпеку хворим на алергію та псуючи загальний вигляд міста.
Прес-служба міського голови.