Грип птиці (класична чума птахів, ексудативний тиф, брауншвейзька хвороба курей, заразний катар дихальних шляхів качок) - гостре висококонтагіозне вірусне захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці, що характеризується пригніченням, септицемією, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту й великою загибеллю птиці.

Зазначаємо, що Україна розташована на перетині кількох міграційних шляхів перелітних птахів, тому ризик занесення збудника грипу птиці з дикими перелітними птахами з неблагополучних країн, територій та зон існує постійно. Особливо під час весняної і осінньої міграції та в роки аномально теплих зим цей ризик істотно підвищується.

З метою охорони господарств від занесення збудника грипу птиці керівники та спеціалісти птахогосподарств, незалежно від форм власності, зобов’язані суворо виконувати заходи, які передбачені Інструкцією з профілактики та ліквідації грипу птиці, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 8 листопада 2011 року за N 1277|20015.

Основним шляхом передачі збудника є повітряно-крапельний. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем та при кашлі і чханні. Зараження відбувається через прямий контакт у забруднених виділеннями хворої птиці приміщеннях, через підстилку, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами, тушками забитої птиці, не знешкодженими відходами забою, яйцями, пухом та пір’ям хворої птиці. Інкубаційний період складає 1–7 дня. Спостерігають також блискавичний перебіг інфекції, коли птах гине без симптомів.

У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, сонливості, зниження апетиту, кашлю, хрипів, чхання, рясної сльозотечі, діареї, тремору, порушення координації рухів, ціанозу непокритих пір'ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), набряку голови, скуйовдженого пір'яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. У дорослої птиці хвороба може протікати з ознаками ураження респіраторної системи і шлунково-кишкового тракту. Смерть наступає протягом 1–2 діб після появи перших симптомів. Падіж птиці може досягати 80–100%. Грип птиці здатний тривалий час зберігатися у фекаліях і тушках птиці, особливо за низької температури: при 4 °С кілька тижнів, а при -60 °С зберігає активність протягом декількох років.

Лікування високопатогенного пташиного грипу не розроблено! Для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.

Для профілактики захворювання птиці власникам необхідно:

•  здійснювати господарські та ветеринарні заходи, які забезпечуватимуть попередження виникнення захворювання птиці;
• здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки при наявності ветеринарних супровідних документів;
• інформувати державну ветеринарну службу району про наявність птиці з метою проведення необхідних профілактичних заходів;
• на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
• притримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу (виходу) домашньої птиці за межами дворової території);
• утримувати різних видів птахів окремо;
• виключити можливість контакту домашньої птиці з дикими, особливо водоплавними, і синантропними птахами;
• проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
• забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
• проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території;
• проводити знезараження посліду та підстилки  біотермічним методом;
• дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінний одяг та взуття, мити руки з милом).

При ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі необхідно терміново сповістити Нікопольське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській  області або Нікопольську районну державну лікарню ветеринарної медицини.

Швидке поширення грипу на певній території призведе до значних економічних збитків внаслідок зниження продуктивності та загибелі птиці.