22 січня, у День Соборності, покровчани зібралися біля пам’ятника Великому Кобзарю, вшановуючи доленосну історичну подію.

У 1919-му, на Софійській площі в Києві було проголошено Акт Великої Злуки. З того часу минуло 99 років, за які Соборність, як віковічна мрія українського народу, пройшла довгий тернистий шлях.
З 1999 року ми відзначаємо цей День – державне свято, віддаючи данину поваги й пошани всім, хто боронив і відстоює сьогодні суверенність та неподільність України.

Про це йшла мова під час урочистостей. Представники влади, підприємств, організацій, політичних партій, духовенства, школярства хвилиною мовчання вшанували пам'ять наших земляків, воїнів АТО, які загинули, захищаючи незалежність своєї країни. Квіти лягли до погруддя Т.Г.Шевченка.
28 років тому, у 90-му, "живим ланцюгом" українці вітали День Соборності, сьогодні молодь Покрова виструнчилась у почесній варті з синьо-жовтими прапорами, з’єднавши фрагменти карти України у єдиний державний силует, на знак єдності.

Про те, що Соборність – це відродження, проголошувалося у закладах культури та освіти, де пройшли тематичні, уроки, зустрічі, виховні години.
Святкова концертна програма "Пісенний дивосвіт України" за участі творчих колективів міста, була організована для мешканців селища Рудник. Безмежжя української національної культури було представлено у пісенній та фольклорній спадщині, мелодії бандури.

 
Саме українська пісня з’єднала минуле та сучасність на вечорі "Діалог поколінь", що пройшов у територіальному центрі. Члени міської ради ветеранів говорили про безцінне історичне надбання, виборене й вистраждане у віковій боротьбі - про Україну, яка в серці і долі, одна на всіх, бо іншої – немає.
Прес-служба міського голови.