До 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «Дельфіна»

до 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «дельфіна». Зображення 1 

35 років – вік збагаченої досвідом молодості, саме стільки виповнюється плавальному басейну – колисці водного спорту Покрова. Цьогоріч «Дельфін» святкує ювілей разом зі своїм містом, продовжуючи писати історію досягненнями вихованців.

Сьогодні комплекс спортивних споруд СК «Манганіт» неможливо уявити без басейна, а ще 35 років тому рішення щодо будівництва центру водних видів належало до виняткових подій. «Дельфін» дивував гостей міста у 80-ті, 90-ті, дивує і у 2016-му, адже похвалитися наявністю подібної споруди, 50-метровим басейном із дзеркалом води 1тис.50м2, можуть лише обласні центри.
А починалася водна історія наприкінці 60-х, у часи розквіту будівництва розгалуженої соцсфери, небувалого виробничого підйому гірничозбагачувального комбінату. Чимало амбіційних проектів культурно-спортивного напрямку були ініційовані людиною дієвою й далекоглядною, директором комбінату Григорієм Середою. Так на одній з робочих нарад за участю заступника директора із загальних питань Григорія Шевченка, голови спортклубу «Манганіт» Андрія Черепа, було вирішено остаточну долю «Дельфіна».
Керівництво не могло визначитися з профілізацією майбутнього спортивного об’єкта, вирішальну роль у цьому відіграв колишній фронтовик Череп, внісши пропозицію будівництва 25-метрового басейна. Ідею було ухвалено, впроваджувати у життя доручено Андрію Івановичу, котрий починав перші кроки реалізації зі столичного інституту «Союзспортпроект». Як згадує сьогодні ветеран, фахівців інституту зацікавила перспектива будівництва басейну у невеликому місті, предметом дискусій стало лише питання розмірів майбутньої споруди. Спеціалісти переконували у доцільності 50-метрової ванни, наводили численні переваги: можливість проведення всесоюзних змагань, розвитку водних видів спорту.
Остаточне рішення приймалося вже колегіально у комбінаті, де було зроблено вибір за п'ятидесятиметровкою. Через тиждень Григорій Середа вже тримав готовий проект, а у 68-му трест “Марганецьрудбуд” розпочав будівництво.
За перші три роки було піднято корпус споруди, однак очікування містян стосовно скорого відкриття не справдилися. Державні пріоритети щодо забезпечення громадян окремим житлом визначали першочерговість завдань. Трест нарощував темпи житлового будівництва, басейн перейшов у розряд довгобудів. Десять років законсервований об'єкт чекав своєї черги і тільки на початку 80-х роботи було завершено.
У вересні 81-го відбулося довгоочікуване урочисте відкриття “Дельфіна”. Усе місто зібралося на майданчику перед басейном, аби відчути момент святкової події, на власні очі побачити, що являє собою водний палац.
За спогадами одного з директорів КДЮСШ СК “Манганіт”, спортсменки першого набору відділення стрибків у воду Олени Пацеріної, “Дельфін” не міг вмістити всіх бажаючих розпочати заняття. Тільки наприкінці року керівництву ГЗК за безпосередньої підтримки Міністерства чорної металургії вдалося вирішити питання фінансування, щоб уже у 81-му діти могли відвідувати басейн. Андрій Череп спільно з першим директором “Дельфіна” Сергієм Деревцовим запросили до роботи досвідчених тренерів: Володимира Точоних, Юрія Раздобрєєва, Олександра Єрьоміна, Олександра Гришина. Басейн зареєстрували у столичних спорткомітетах, що дозволяло проводити змагання всесоюзного рівня.
Вже у 80-ті Всесоюзний спорткомітет СРСР, рада ДСТ профспілок ініціювали у “Дельфіні” змагання зі стрибків у воду, також на призи газети “Комсомольська правда”, у них взяли участь провідні спортсмени СРСР. Водні види спорту набували популярності, масовості прихильників. Створювалися групи з вихованців дитячих садків, школярів, для яких зимові уроки фізкультури проходили на блакитних доріжках. Стрімко розвивався спорт великих досягнень, а “Манганіт” зайняв чільне місце серед перспективних клубів країни. Вже у 1982 році Олена Пацеріна стала першою спортсменкою, яка виконала норматив майстра спорту зі стрибків у воду. Такий рівень масової фізкультури, ефективність роботи, що розширився водними видами, став підставою для присвоєння колективу звання спортивний клуб. У професійних колах “Дельфін” вважався однією з провідних баз країни. Керівництво ГЗК навіть розглядало можливість будівництва готелю для учасників чемпіонату України та Союзу, але перебудова внесла свої корективи.
Час змін перевів у інший формат суспільно-політичне життя країни. Нові віяння торкалися і басейну, колектив якого не зраджував своєму покликанню — навчати дітей, виховуючи спортсменів. За роки існування тут підготували десятки майстрів спорту, сотні першорозрядників, немало з яких повернулися до закладу дипломованими тренерами: Тетяна Сініцина, Євген Сидоренко, Михайло Драгой, Анастасія Янченко, Ольга Білозьорова, Влада Хмара. Ті самі випускники КДЮСШ СК “Манганіт” 80-х, 90-х, 2000-х продовжують розпочату справу.
Сьогоднішній день басейна це змагання різного рівня, учбово-тренувальні збори, турніри й чемпіонати, на чому наголошує директор комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, теж колишня вихованка Ольга Меркулова. Він став центром реабілітації людей з обмеженими фізичними можливостями, тут незмінно готують городянам головне свято року - “Ялинку на воді” і проводять щорічний традиційний турнір на честь ветерана війни, засновника спортивного руху — Андрія Івановича Черепа.
“Дельфін” не старіє, бо з року в рік зустрічає нових вихованців, які стають на старт, продовжуючи славну водно-спортивну історію міста.
Прес-служба міського голови.

до 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «дельфіна». Зображення 2

до 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «дельфіна». Зображення 3

до 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «дельфіна». Зображення 4

до 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «дельфіна». Зображення 5

до 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «дельфіна». Зображення 6

до 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «дельфіна». Зображення 7 до 60-річчя рідного міста: на блакитних доріжках «дельфіна». Зображення 8