Нестихаючий біль від усвідомлення, яку ціну платить Україна за свою свободу та незалежність. Країна втрачає кращих синів, які віддають найдорожче – своє життя за безхмарне українське небо.
Сьогодні Покров знову у жалобі, місто проводжало в останню путь земляка, капітана, командира механізованої роти механізованого батальйону Ігоря Володимировича Бойка. У мирному житті гірник, працівник гірничо збагачувального комбінату, він одягнув військовий однострій, коли настав час захищати свою землю. Мужньо виконував військовий обов’язок з перших днів війни у теробороні, а потім на передовій.
Ігор Бойко загинув 18 серпня поблизу населеного пункту Приютне Пологівського району Запорізької області. Захиснику був 51 рік…
У скорботі містяни несли герою живі квіти, у шані ставали на коліна…
Представники влади, побратими, друзі, знайомі та небайдужі люди з вдячністю та глибоким сумом схиляли голову, розділяючи невимовний біль втрати з рідними.
Чин похорону звершив благочинний Православної церкви України м. Покров Іван Назарик.
Над бульваром линула Плине Кача…Ігоря Бойка проводжали з усіма військовими почестями крізь коридор з державних прапорів.
Не маємо права забувати, якою дорогою ціною наші захисники виборюють свободу для кожного з нас... Вічна шана і слава Героям!
Прес-служба міського голови.
