Це все про Ольгу Володимирівну Кривошей. 26 травня досвідчений лікар - невролог приймала вітання зі славним ювілеєм.
Майже 45 років як медик переступила поріг Центральної міської лікарні, й досі жодного разу про це не пошкодувала. Як і про обраний фах - один із найскладніших і найвідповідальніших. Бо неврологія – як медична математика. Це зараз лікарю допомагають томографи та інша сучасна техніка, раніше розраховувати доводилося лише на молоточок, а головне - власні руки і знання.
Здобула їх Ольга Володимирівна у Дніпропетровському медичному інституті, куди вступила, вже маючи диплом із відзнакою Нікопольського медичного училища. Кафедра неврології викликала особливий інтерес здібної студентки, бо була потужним осередком передового досвіду цього напрямку медицини.
Пройшовши інтернатуру, у 1979 році молодим спеціалістом повертається додому. Так для уродженки Шолохового сприймалося направлення до тодішнього Орджонікідзе. До відкриття саме готувався поліклінічний корпус на 500 відвідувань. І вже наступного року, разом з іншими колегами, лікар-невролог Кривошей увійшла до новенького кабінету, де випало залишитися на довгі роки.
Трудові будні невролога передбачали надання консультативно-діагностичної допомоги населенню. З кожним роком відточувала майстерність, діагностуючи складні стани за допомогою лише детального анамнезу та фізичного обстеження. Зменшити біль, пов'язаний з неврологічною патологією, повернути людину у звичайну діяльність , по можливості, домогтися повного одужання – це було і залишається головним у роботі з хворими. Коли є гарний результат, для Ольги Володимирівни це найбільша радість і винагорода.
Лікар як ніхто, розуміє, наскільки близький від істини вислів «усі хвороби від нервів». Сама є прикладом мудрості, толерантності, безконфліктних стосунків як з колегами, так і пацієнтами.
Життя, у тому числі професійне, формує нові виклики. Мотивує шукати відповіді на нові питання, які спровокувала війна. Для багатьох людей вона стала гіперекстремальною ситуацією, запустивши небажані механізми. А такі терміни як бойова нейротравма набули актуальності і для цивільної медицини. Лікар вищої категорії не забуває, що хороший фахівець — це вічний студент. Та головне, що є сили і бажання допомагати людям.
Натхнення дає сім'я. Ольга Володимирівна виховала прекрасного сина, який теж обрав медицину.
Володимир Вікторович - лікар-гастроентеролог в обласній лікарні ім. Мечникова.
Успіхами тішить бабусю і внучка Аліна. Свій особливий день ювілярка провела в родинному колі, приймаючи вітання та випромінюючи життєвий оптимізм.
Приєднуючись до побажань, зичимо Вам, шановна Ольго Володимирівно, аби роки ніколи не позначалися на вашому здоров'ї, неймовірному життєвому гарті, прекрасним душевним якостям і прагненні допомагати людям!
Прес-служба міського голови.