Воно приходить кожного дев’ятого травня Днем Великої Перемоги. Для Покрова ця дата є священною, бо в ній відбивається історія кожної родини, історія міста, що пережило окупацію і відродилося з руїн Другої Світової. Зі світлої пам’яті про народний подвиг ведеться літопис Перемоги. 72-у річницю покровчани розпочинали з молитви за спомин полеглих у полум’ї війни. Ідучи до обелісків Перевізьких Хуторів, Гірницького, Олександрівки, Алеї Слави.
Вічний Вогонь запалав біля братської могили селища Рудник. Десятки містян родинами прийшли до меморіалу, аби вклонитися пам’яті солдатів-визволителів. Ветерани війни, праці, представники влади, підприємств, організацій, політичних партій, учнівства несли квіти з вдячності до тих, хто виборов мирне життя.
- Ми з гордістю згадуємо великий подвиг наших дідів, солдат фронту, підпілля й тилу, які відстояли для нас право жити, ростити дітей, бути громадянами своєї країни. За словом «Перемога» стоїть їхня мужність, героїв, чий подвиг священний і незабутній, - наголошував міський голова Олександр Шаповал, звертаючись зі словами глибокої шани до ветеранів війни, тилу, земляків, - І навіть сьогодні, через 72 роки, ми відкриваємо імена солдат, яких своєю пам’яттю повертаємо до безсмертя. Не зупинимося у святій справі увічнення й вшанування героїв Великої Війни.
Про те, що війна залишається незагоєною раною, говорили ветеран війни, Почесний громадянин міста Микола Журбін, голова ради ветеранів Микола Баршунін, благочинний Покровського благочиння протоієрей Володимир. Слова безмежної подяки адресувала ветеранам депутат облради Марина Петросянц, передаючи найщиріші привітання зі світлим Днем Перемоги від народного депутата України Андрія Шипка. Що пам’ять зберігатиметься поколіннями, запевняли учні другої школи. Адже війна залишила по собі страшну спадщину: близько двох тисяч наших земляків були вивезені до Німеччини, 165 мирних жителів загинуло від рук ворога. Тільки за звільнення нашого міста полягло 1459 солдат, 615 земляків не повернулося з фронту, близько двох тисяч військовополонених закатовано у таборі, що діяв під час окупації на території Рудника. Ця страшна статистика є історією Покрова й особистим минулим ветеранів. Вдячні нащадки дарували їм квіти, на честь героїв відбувся велопробіг місцями бойової слави. У пам’ять про всіх солдат, полеглих на полях війни, мирних жителів, загиблих в окупації, закатованих у концтаборах, присутні на мітингу схилили голови у хвилині мовчання, поклали квіти до підніжжя обеліску.
На їхню честь лунали пісні, у виконанні творчих колективів міста. За усталеною традицією ветерани зібралися за солдатською кашею, піднімаючи фронтові сто грамів за своїх побратимів. У надзвичайно теплій, зворушливій атмосфері вони говорили з міським головою про пережите, зазначаючи, що найдорожчим є пам’ять, а найважливішим – розуміння, що минуле – не забуто.
Те, що війна повертає свої борги навіть через півстоліття, доводить наша історія. Цього величного дня Олександр Шаповал вклонився могилам невідомих солдат селища Олександрівка. Сьогодні владою, спільно з громадою селища, активістом Петром Проценком, продовжується робота, у тому числі й архівно-дослідницька, щодо з’ясування усіх обставин загибелі воїнів для увічнення героїв, відновлення історичної справедливості.
Прес-служба міського голови.
