Через Сталінград – до Перемоги, такий славний бойовий шлях суворими дорогами війни пройшов Роман Адамович Судольський. Сьогодні, першого травня, колишній розвідник, гвардії старший лейтенант у відставці святкує своє 95-річчя. З такою поважною датою ветерана війни й праці, Почесного громадянина Покрова привітав міський голова Олександр Шаповал.
Цього дня ветеран одягнув свої ордени – бойові і трудові – з головних життєвих доріг, якими пройшов колишній розвідник та бригадир електриків Богданівської збагачувальної фабрики гірничо-збагачувального комбінату. Пройшов не заради винагород – в ім’я миру і творення. На цьому наголошував міський голова Олександр Шаповал, який вже зранку разом із своїм заступником Наталією Бондаренко, зі словами безмежної вдячності, квітами й подарунками завітали до Романа Адамовича. Говорили про сьогоднішній день ветерана і звичайно ж, про фронтовий шлях одного з останніх учасників звільнення нашого краю. Безстрашного розвідника, за чиєю історією можна вивчати Велику Війну. Свого часу вона вразила Олександра Шаповала глибиною відданості своїй землі, одним з перших ініціатив міського голови стало присвоєння міськрадою 4 лютого 2016 року Роману Судольському звання Почесного громадянина. Солдату, що пізнав війну до решти – до кінця.
Для Романа Адамовича Друга Світова розпочалася 23 червня 1941 року, коли 19-річний сержант-авіамоторист у складі 43-ї стрілецької бригади ішов на схід. Тоді він не міг знати, що попереду в нього будуть Смоленськ і Сталінград, битва за Дніпро, Одеська операція, визволення Білорусії, Прибалтики, форсування Одеру і вирішальна Берлінська операція. Віра у перемогу вела його через фронти до головної висоти командира взводу розвідки Судольського. І сьогодні Роман Адамович говорить про подвиг бійців свого взводу, як про героїчний епізод війни Східно-Пруської операції, про який писали фронтові багатотиражки.
У далекому 45-му для солдат висувалося єдине завдання: «Стояти на смерть!» Стратегічно-важливою висотою поблизу Гумбинена, яку належало взяти розвідникам, намагалися оволодіти протягом трьох днів. Доба на підготовку знадобилася взводу, аби зробити те, від чого залежало життя сотень солдат. Вони штурмували укріплену висоту, використовуючи стратегію раптових ударів і жоден не загинув. За проведену операцію взвод нагородили п’ятьма орденами Леніна, шістьма – Бойового Червоного Прапора. А потім був Кенігсберг і штурм Берліна. Очікувану звістку про капітуляцію ворога солдат зустрів у шпиталі, головне – живим.
Роман Судольський воював на дев’яти фронтах, пройшов війну од першого до останнього дня. Володар ордена «Слави III ступеня», ордена Червоної зірки, «Вітчизняної війни II ступеня», медалі «За відвагу», з фронтового вступив у трудовий бій. У 1946 році разом з дружиною Галиною розпочинали мирну історію у землянці, селищі Рудник. Вже у 49-му увійшли у власно збудований дім, де народилися діти і пройшли найщасливіші роки. Усе своє життя Роман Адамович пропрацював у гірничо-збагачувальному комбінаті, має 27 раціоналізаторських винаходів. Він і сьогодні у курсі головних подій країни, не розстається з книгами і шахами. Поряд з батьком, дідусем незмінно уся велика дружня родина Судольських, яка бережливо веде літопис свого роду, зберігає історію людини, котра є для них найдорожчою. А для покровчан – легендарною.
-Життя Романа Адамовича, наших ветеранів – це наша гордість, - зазначає міський голова, - є для нас прикладом мужності, істинного патріотизму, адже це історії солдат-переможців, величних виборювачів миру і творців життя.
Прес-служба міського голови.
