Законодавче регулювання праці домашніх працівників є вкрай важливим, адже вони зазвичай працюють неофіційно, без жодних соціальних гарантій.

Кодекс законів про працю України доповнено новою главою – Глава ХІ-1 – Праця домашніх працівників. 

Хто такий домашній працівник?

Це фізична особа, яка виконує роботу в інтересах домогосподарства у межах трудових відносин.

Не вважається домашньою працею робота, якщо вона виконується нерегулярно та не перевищує 40 годин на місяць.

Роботодавцем у такому випадку виступає фізична особа — член домогосподарства, з яким укладено трудовий договір.

Трудовий договір

З домашніми працівниками обов’язково укладається трудовий договір. Він визначає права й обов’язки сторін та є підставою для офіційного допуску до роботи.

Роботодавець повідомляє державні органи про прийняття працівника на роботу в установленому порядку.

У договорі можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії та соціальні бонуси — все, що погодять сторони.

Робочий час та відпочинок

Норма — до 40 годин на тиждень (або менше, якщо зазначено в договорі).

Домашній працівник сам веде облік робочого часу у зручній формі та погоджує його з роботодавцем.

Можливий гнучкий графік або підсумований облік часу.

Надурочні години — лише за згодою та з дотриманням закону.

Час очікування виклику або супровід членів домогосподарства під час відпочинку — це теж робочий час і він має оплачуватися.

Оплата та відпустки

Зарплата не може бути нижчою за мінімальну.

Щорічна відпустка — не менше 24 календарних днів.

Припинення трудових відносин

Договір може бути розірваний за ініціативою будь-якої сторони.

Домашній працівник має право негайно припинити роботу, якщо:

член домогосподарства вчинив дії, що принижують його честь і гідність;

відбулося втручання в особисте життя працівника.

Гарантії та права

Домашні працівники мають усі трудові права та гарантії, передбачені трудовим законодавством, включаючи право на безпечні та здорові умови праці, право на гідну оплату, право на повагу до своєї праці.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити належні умови для роботи та ставитися до домашнього працівника з повагою. Це крок до того, щоб праця домашнього персоналу була визнана офіційною, а права працівників гарантовано захищеними.

Переваги закону для працівників:

– надання домашнім працівникам офіційного правового статусу;

– забезпечення захисту їх трудових прав та гарантій;

– зменшення правової невизначеності у сфері домашньої праці;

– надання домашнім працівникам можливості добровільної участі у системі соціального страхування, що створює передумови для формування їх страхового стажу та отримання пенсійних виплат у майбутньому;

– сприяння зниженню незадекларованої праці;

– приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.

Начальник управління

праці та соціального захисту населення                                 Тетяна ІГНАТЮК