До Дня української Державності у Шолоховському сільському будинку культури відбувся майстер-клас з виготовлення національного оберегу – ляльки-мотанки.
Будинок культури вже давно став осередком, де давні українські традиції та промисли отримують нове дихання. Де кожен відвідувач може переосмислити спадщину предків та стати частиною великої справи — збереження і примноження традицій. Саме це відбувалося під час зустрічі, котра об’єднала декілька поколінь мешканців села і проходила під символічною назвою: «Магія української мотанки».
Цього дня у затишній світлиці закладу і справді відбувалася справжня творча магія, завдяки якій відроджувалося старовинне мистецтво – лялькарство. Усі секрети виготовлення оберегу розповідала майстриня, директор Будинку культури Тетяна Алілуєнко. Вже більше двадцяти років Тетяна Василівна створює ляльки- мотанки, досліджує історію їх виникнення, технологію виготовлення, особливу увагу приділяє поєднанню у родинному оберегові тканин, кольорів, природного матеріалу. Під час майстер-класу вона розповідала історію цього унікального явища, як приклад демонструвала власні ляльки, серед яких і її перша - мотанка-травниця.
Наголошувала, що історія ляльки-мотанки налічує близько 5 тисяч років. Перші вузликові ляльки виникли в епоху трипільської культури і супроводжували людину протягом усього життя. Мотанка слугувала захистом від злих сил, хвороб та лиха, виступала символом родючості, достатку, гармонії та благополуччя. Наші предки наділяли її особливими властивостями, уважно підбирали кольори, за основу брали найбіліші лляні чи бавовняні тканини. Її не шили, ніколи не використовували голки, а саме мотали за рухом сонця, тільки так лялька могла принести добробут і щастя. Звичних рис обличчя лялька не мала. На лицях деяких вишивали або викладали нитками хрест – давній символ сонця.
Лялька-мотанка нашого регіону тісно пов’язана із козацькою спадщиною. Для її основи часто використовували природні матеріали степового краю — солому, сіно, сухе листя кукурудзи, очерет, які потім обмотували домотканим полотном. Це була не просто лялька – символ мудрості та захисту від покоління до покоління.
Розповідаючи це, Тетяна Алілуєнко вчила тонкощам створення мотанки.
З однаковим захватом учасники зустрічі, різні за віком, але споріднені любов'ю до рідної культури, поринули у дивовижний світ народної творчості. Ляльку виготовляли за автентичною технологією: з цільного шматка тканини, змотували, оздоблювали запашними травами та стрічками.
У кожну вкладали щирість і доброту, світлі думки та сподівання. Діти створили і особливо дорогі мотанки – для тат-військових як оберіг для найдорожчої людини.
Кожен присутній відчув себе частиною великої родини, яку згуртувала повага до традицій, прагнення зберегти національну ідентичність та бажання передати цей безцінний скарб нащадкам.
Пресслужба міського голови.
