Четверта субота листопада для України і Покрова – то біль і пам'ять за мільйонами людських життів, забраних Голодомором 1932–1933 років і масовими штучними голодами 1921–1923 і 1946–1947 років. Щороку цього дня покровчани згадують страшні сторінки історії, запалюючи свічки за спомин безневинно закатованих.
91 рік минув, а пам'ять людська не забуває і не прощає…З покоління в покоління передається згадка про квітучі села Нікопольщини, що стали безіменними могилами, прихованими комуністичною владою. Але правда жила всі ці роки, вона проявлялася свідченнями очевидців, які говорили про пережите, називаючи імена вбитих родин і імена їхніх катів.
У сірий, заплаканий дощами листопад, покровчани несуть квіти й житній хліб до скорботного Хреста у селищі Базавлук, місця масового захоронення загиблих.
Його було встановлено на початку 90-х, коли про Голод почали говорити на повний голос, з того часу щороку спливають нові факти страшної трагедії, яку пережили мешканці Покрова та старостинського округу. Сьогодні знову свічки мерехтіли біля Хреста, на тлі хліба – символу життя…Хвилиною мовчання поминали тих, чиї душі були не відспівані і не оплакані…
Голоси людей, які пережили цю страшну біду, лунають у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім. М. Занудька. В музеї зберігається понад 300 спогадів очевидців. За їхніми свідченнями вимальовується мапа смерті – Дніпропетровщина, Харківщина, Київщина, Одещина, Донбас, Вінниця.
Останні десятиліття у музеї по крупицях збирають матеріали про Голодомори, щоб ця пам'ять не згасала. "Це особливо важливо сьогодні, коли Україна веде боротьбу за свою незалежність з ворогом, який залишається незмінним протягом століть," - наголошує директор музею Тетяна Подольчак. Геноцид українського народу продовжується масованими атаками не лише на міста – на пам'ять, на окупованих територіях знищуються пам’ятники Голодомору, переписується історія.
23 листопада у музеї говорили про це, розповідали про передумови та причини планомірного знищення українців, як нації, жорстокого спланованого вбивства, що відбито у документах - Законі про п’ять колосків, режимі чорних дошок. І про жахливі наслідки. За оцінками істориків, у Голодоморах знищено до 14 мільйонів українців. Точної цифри страшних втрат не можуть дати навіть сьогодні…Історик, екскурсовод музею Людмила Карандєй, яка протягом десятиліть досліджує тему Голодомору, зачитували спогади очевидців, кожен з яких відгукувався болем. Ці рядки підсилювали виступи вихованців мистецьких шкіл.
Чорні птахи на білому тлі, зерно, житній хліб та грони калини виступали німими символами постійнодіючої експозиції, що свідчить про трагедію проти людства, біду, яку неможливо осягнути. На цьому наголошував благочинний Православної церкви України м. Покров протоієрей Іван Назарик. Духовенство Покровського благочиння Православної Церкви України звершило молитву за спокій душ жертв Голодоморів.
Запалені у музеї свічки у Загальнонаціональну хвилину мовчання, житня хлібина, від якої символічно відламували шматочки, ніби воскресали душі загиблих. Покров пам’ятає, ніколи не забував пережитого…У вікнах міста спалахували вогники, покровчани приєдналися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті», вшановуючи жертв Голодоморів.
Пресслужба міського голови.
