41-річного Сергія Вітренка проводжали з усіма військовими почестями. Покров віддавав шану воїну, який загинув, захищаючи Україну.

Провести солдата в останню путь прийшли численні містяни, побратими, колеги, представники влади. Люди несли живі квіти й не стримували сліз. Хто особисто знав Сергія говорили, якою щирою й порядною людиною він був, справжнім в усьому.

Сергій Вітренко працював машиністом крокуючого екскаватора Чкаловського кар’єра №2 гірничо-збагачувального комбінату. На війну з російськими окупантами був мобілізований у березні. Солдат, кулеметник стрілецького батальйону, він воював за майбутнє своєї країни. Захищав Харківщину, загинув – під Слов’янском .

Без батька залишився син, який цього року закінчив школу…Слова співчуття висловив рідним міський голова Олександр Шаповал. Покровчани проголошували: «Герої не вмирають!» У повазі ставали на коліна, прощаючись з воїном.

Прощальне слово сказав благочинний Православної Церкви України міста Покров протоієрей Іван Назарик.

Над бульваром Шевченка линула «Плине кача»,  за всіма героями, хто віддав життя за Україну, у вічну пам'ять і вічну славу.

Прес-служба міського голови.