Молодь Покрова — красива, талановита, мудра та смілива, завжди рухається вперед  - у власних мріях, планах та здобутках. Ми бачимо їх досягнення у різних сферах, радіємо разом з ними новим надбанням у спорті, мистецтві, музиці, науці, літературі.

Дарувати світло словом стало покликанням покровчанки Тетяни Прокоф’євої. Поезії нашої землячки увійшли до літературного альманаху “Симфонія літа”. Цією подією поетеса щиро поділилася з друзями у соцмережах. Збірка нараховує декілька десятків творів авторів з усіх куточків України. Вони об’єднані  у злагоджену творчу симфонію, яка у цей дуже складний життєвий період мотивує читачів продовжувати жити заради простих речей: кохання, дружби, дитячої посмішки. Жити заради України – Перемоги.

У зібраному поетичному доробку поезія різна - є запашна, солодкава й легка, як подих, трапляється й різка, гірка, з присмаком болю... Рядки Тетяни лягають на папері мелодійно та по-жіночному ніжно. Почуття та емоції  авторки надихають на те, аби зазирнути у власний внутрішній світ та попри різні обставини, бути собою, бачити та відчувати красу навкруги. Окреме місце займає громадянська лірика, котра лунає правдою сьогодення.

Для Тетяни - це дебютний вихід її творів на широкий загал, і певно, є маленькою  перемогою на власному творчому горизонті, першим творчим дарунком.

“Дуже радісно усвідомлювати, що мої твори надруковані у цій чудовій книзі - «Симфонія літа»”, - говорить авторка.

До збірки увійшли три її твори, - всі ті, що на власний розсуд відібрала й надіслала. І всі вони були схвалені редколегією та додані до друку.

Вона розповідає, що вперше вирішила надіслати до редакції власні твори і навіть не розраховувала, що всі вони одразу будуть позитивно оцінені  і навіть увійдуть до видання. Така приємна новина  додала снаги, впевненості та творчого окрилення. Отримала чимало вітань від рідних, друзів та колег!

Поетеса ділиться, що найперші поетичні рядки почали з’являтись ще в підлітковому віці. Тетяна з посмішкою згадує, як мрійливо нотувала їх у свій перший творчий записничок. Сьогодні, перечитуючи ці прості, але щирі рядочки, поринає у найтепліші спогади й емоції дитинства. 

Зізнається, що з юних років любила літературу, зачитувалась улюбленими творами, старанно  вивчала шкільну програму та надихалась спілкуванню з улюбленими вчителями. Тож і вибір професії дівчини не для кого не був дивиною. Тетяна - педагог, нині викладає українську мову та літературу в середній загальноосвітній школі №6. Щиро любить свою роботу і пишається  правильним вибором.

- Рядки власних роздумів народжувались завжди, але нині, у цей складний життєвий період, думки досить часто просто самі римуються у бажанні подарувати хоч краплинку світла і надії. Нелегкі життєві реалії відображаються й на тематиці творів. Біль за рідну землю та людські долі не можуть полишати у спокої ні на хвилину, ще більше починаєш цінувати прості та важливі речі, - ділиться авторка.   

Говорять, що творчість — то ніби лабіринт. І той, хто потратив до нього, починає ним захоплюватися, безкінечно відкриваючи для себе щось нове та бажаючи ще глибше поринати до цього особливого світу.

Тож щиро вітаємо нашу молоду талановиту поетесу та бажаємо завжди віднаходити “свіжий подих”, щоб перша поетична книжка надихала на творчість, на нові поетичні злети.

Прес-служба міського голови.