Літні умови – підвищена температура, активне сільське господарство, зміни в харчуванні і водоспоживанні – створюють сприятливе середовище для виникнення метгемоглобінемії, тому важливо бути особливо уважними саме в цей період.

Метгемоглобінемія є рідкісним, але потенційно небезпечним клінічним синдромом, що характеризується збільшенням концентрації метгемоглобіну в крові – форми гемоглобіну, яка не здатна транспортувати кисень до тканин. Це призводить до кисневого голодування, яке у свою чергу – до порушень у роботі печінки, нирок, серцево-судинної та нервової систем. Особливо небезпечна метгемоглобінемія для немовлят і маленьких дітей, в організмі яких ще не сформована достатня активність ферментів, відповідальних за відновлення метгемоглобіну.

Метгемоглобінемія може виникати у будь-який час року, проте у літню пору ризик її виникнення має тенденцію зростати. Підвищення температури довкілля, зміни у харчовому режимі, збільшення споживання води, а також активне використання агрохімікатів в сільському господарстві створюють умови для підвищеного надходження в організм нітратів, нітритів та інших окиснювальних агентів, під токсичною дією яких і підвищується вміст метгемоглобіну в крові.

Основними факторами, що сприяють підвищенню ризику розвитку метгемоглобінемії в літній період є:

Активне використання агрохімікатів в сільському господарстві.

Влітку, через активне удобрення полів, городів, концентрація нітратів у ґрунті зростає, і відповідно у воді з колодязів, неглибоких свердловин та відкритих джерел. Також у спекотну пору вода може концентрувати забруднювачі через випаровування.

Збільшене споживання води та вживання овочів і фруктів, які можуть містити нітрати.

У спеку люди більше п’ють воду, що збільшує надходження нітратів, якщо вода неякісна. Особливо це стосується води з колодязів або відкритих джерел, яка не завжди проходить належної очистки та може містити підвищену кількість нітратів. Також, влітку люди вживають більше свіжих овочів, фруктів та ягід (огірки, капуста, буряк, морква, листя салату, шпинат, кавуни), які мають властивості до накопичення нітратів, особливо якщо вони вирощені з активним використанням азотних добрив.

Висока температура і неправильне зберігання продуктів харчування та води.

Підвищена температура навколишнього середовища сприяє активізації хімічних процесів, які можуть призводити до утворення окиснювальних сполук, здатних індукувати метгемоглобінемію. Тривале або неправильне зберігання овочів і води при високій температурі підвищує ризик утворення нітритів. Особливо ризиковані – нарізані овочі, залишені на відкритому повітрі.

Вразливість дітей у літній період.

Літо – час відпочинку на природі, біля водойм, де часто немає належного контролю за якістю води і харчування, як наслідок, є ризик виникнення кишкових інфекцій, які можуть викликати ацидоз, що посилює токсичний ефект метгемоглобіну. Немовлята і маленькі діти більш чутливі до нітратів. Тому навіть помірні рівні нітратів у воді та продуктах можуть спричинити отруєння.

Групами ризику щодо виникнення метгемоглобінемії є: діти до 6 місяців – найуразливіша група, бо їхня система кровотворення ще незріла; діти до 3 років; вагітні жінки; люди похилого віку – особливо з хронічними хворобами серця та крові; мешканці сільської місцевості – часто споживають воду з колодязів.

Основні симптоми метгемоглобінемії: синюшність губ, пальців, слизових оболонок (ціаноз); слабкість, запаморочення; задишка; втрата апетиту; сонливість, млявість; у тяжких випадках –  судоми, втрата свідомості, кома. У немовлят навіть незначне підвищення рівня метгемоглобіну може призвести до смертельно небезпечного кисневого голодування.

Основні заходи мінімізації ризику виникнення метгемоглобінемії влітку.

1. Контроль якості питної води: регулярно досліджувати воду з колодязів, свердловин і інших природних джерел на вміст нітратів (оптимальний рівень нітратів у питній воді –  не більше 50 мг/л); здійснювати фільтрацію води: застосування спеціальних фільтрів для видалення нітратів (наприклад, зворотного осмосу), ні в якому разі не кип’ятити воду, так, як кип’ятіння не зменшує концентрацію нітратів, а навпаки, через випаровування води їхня концентрація може збільшитись; виключити вживання сирої води з підозрілих джерел, особливо для приготування дитячого харчування, використовувати тільки безпечну воду, а для пиття –  бутильовану або очищену воду.

2. Правильне зберігання і використання води: зберігати воду в прохолодних і чистих ємностях, щоб уникнути розвитку бактерій і збільшення нітритів; не залишати воду надовго при кімнатній температурі, особливо якщо це вода з підозрілим вмістом нітратів.

3. Харчова профілактика: обмежити споживання овочів і фруктів із високим вмістом нітратів, особливо дітям; ретельно мити овочі, бажано замочувати у чистій воді; не зберігати нарізані овочі при кімнатній температурі тривалий час.

4. Підтримка належних санітарних умов: запобігати забрудненню питних джерел відходами сільського господарства (добрива, гній); належно утримувати та облаштовувати колодязі, свердловини, які використовуються для питних потреб (вони мають бути розміщені не ближче 20–30 метрів від вигрібних ям, гноєсховищ та туалетів, добре оснащені герметичними кришками та захистом від потрапляння дощових та стічних вод).

5. Медична профілактика і освіта: інформувати населення про ризики нітратів у воді і можливі наслідки; слідкувати за кольором шкіри та поведінкою дітей у спекотну пору; звертатися до лікаря при появі симптомів метгемоглобінемії (блідість, синюшність губ, утруднене дихання, слабкість).

Пам’ятайте: метгемоглобінемія – це підступна, але попереджувана загроза. Бережіть себе та своїх дітей!