"Ні, я жива, я буду вічно жити!"

 

У день народження видатної поетеси Лесі Українки,  у Покрові пройшов вечір її шани та пам’яті.

25 лютого Дитяча школа мистецтв приймала поціновувачів творчості культової української письменниці і культурної діячки, чиї твори визнані шедевром світової літератури.  Творчий вечір, сценарій до  якого написали музейники, а участь у підготовці взяли осередки культури - колективи  дитячої школи мистецтв, музичної школи, міського музею, центральної бібліотеки та територіального центру, пройшов на одному диханні. Учасники та глядачі дійства не просто вшанували дочку Прометея, а прожили  її життя разом з ведучими та артистами, котрі перевтілилися в образи  маленької Лесі та її брата Михайла. Про долю, творчість, випробування і кохання учасники творчого вечора говорили словами її поезій, мовою музики та почуттів.

Поетичні рядки, пісні та мелодії звучали у виконанні Тетяни Подольчак, Людмили Карандєй, Софії Балтян, Магдалини Бурядник, Ганни  Доценко, ансамбля сопілкарів,  Анастасії Голодюк, Юлії Журавель,  Євгена Токаря, Варвари Сізової, Наталії Остапчук, Марини Радченко, Соломії Гринчук, Наталії Дев’ятко, Алли Дробот, Ольги Олійніченко, Михайла Патлатюка та колективу юних бандуристів,  хореографічного - "Голд вей денс".

Леся Українка поставала не лише у творах, а й вишиванковій спадщині, котру залишила родина Косач нащадкам. Організатори вечора наблизили постать Лесі до глядача, представивши її у калейдоскопі спогадів сучасників, листах, нотатках і звичайно ж – поезії. «Записувала Леся все: почуту пісню, цікаву розмову, казку. З дрібненьких, ніби друкованих літер сплітала слова і заповнювала ними рядок за рядком, сторінку за сторінкою. І не кидала мрію» - лунало зі сцени.

Цю мрію, натхнення, любов, самопожертву, вогонь відданості та патріотизму, відчували учасники вечора, несучи у серці Лесине слово та бажання знову відкрити книгу та доторкнутися до великої літературної спадщини величної Людини.

Прес-служба міського голови.