Продовжується конкурс на кращий ескізний проект пам’ятного знаку на честь воїнів АТО. Заяви на участь у конкурсі приймаються до 1 жовтня 2016 року за адресою: вул. Центральна, 48, відділ архітектури та інспекції ДАБК (к.416). З положенням про проведення міського конкурсу можна ознайомитись на офіційному сайті Покровської міської ради, розділі "виконавчий комітет" - "документи за напрямками" - "будівництво та архітектура" або у відділі архітектури та інспекції ДАБК, тел. (05667) 4-32-46.
Ескізний проект №1
пам'ятника для участі в конкурсі

Все закінчується, за пітьмою ночі настає світанок, день змінює ніч, одна епоха змінює іншу, одне життя закінчується, а нове сповіщає цей світ про свою появу криком новонародження, всі світові війни мають свій початок і кінець, кожен бій рано чи пізно завершиться, і це буде початком нового мирного життя.
На жаль, з війни не всі повертаються, але кожного чекають з надією, мати чекає на сина, дружина - чоловіка, сестра - брата, дівчина - коханого, а Мати Україна - на своїх Захисників - Миротворців.
"Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться" (Євангеліє від Матфея 5:9).
І пам'ятник, споруджений на багатолюдному бульварі Тараса Шевченка, присвячується всім Захисникам України, всім Миротворцям із зброєю в руках, всім воїнам, всім, для кого захищати незалежність України, її територіальну цілісність, найдорожчою ціною - ціною власного життя - не просто слова, а саме свідомий вибір і покликання.
Це пам'ятник миру, поверненню до дому, чеканню, надії і безмежній вірі в Перемогу.
Символічною є постать Захисника України, спокійного, стомленого, усміхненого, такого знайомого і рідного. Він такий як і ти, як твій брат, твій сусід, твій колега і приятель, він ще вчора навчався в школі, потім працював і можливо став би визначним науковцем чи музикантом, але він обрав іншу долю - захищати Україну, його життя сповнене новими сенсами, він не ставив незручних питань своїм друзям і не звинувачував оточуючий світ за те, що той знає про війну лише зі стрічок телевізійних новин. Його очі бачили жахіття війни та смерть друзів, а зараз із любов'ю і надією дивляться на золото бань православного храму. Зазирни йому у вічі, і ти побачиш там бажання жити, і ще в них віра, що всі жертви не даремні, там надія, що всі жахи війни в минулому, що всі повернуться з війни і залишаться навічно в нашій пам'яті і снах, живі, здорові і щасливі.
Ось він сидить живий, усміхнений і впевнений у правоті своєї справи. Поруч шолом який ще мить тому захищав його спітніле з русявим козацьким чубом чоло, ще тепла зброя лежить у нього на колінах, а під ногами залишки боєкомплекту та рвані шматки бетонних захисних споруд. Його важка натруджена рука ніжно тримає руку юної дівчинки, що ласкаво і довірливо обіймає свого захисника. Юна дівчинка - красунечка вдягнена в сукню - вишиванку, а її красиву русяву голівку прикрашає віночок з польових квітів. Образ дівчинки постає перед нами неначе образ самої України, такої юної та незахищеної. Погляди дівчинки і воїна - захисника України ніби спрямовані в мирне та щасливе майбутнє.
Образ Захисника України - це узагальнюючий образ українського воїна - миротворця, який має риси славетного козацтва - відважних лицарів степу запорозького і сучасних оборонців України, він молодий, досвідчений, мудрий, сміливий, мужній і ніжний.
Від розробників ідеї проекту пам'ятника "Захисник України" є побажання-рекомендація встановити пам'ятник на невеликому підвищені до одного метра і щоб неодмінно погляд воїна-миротворця був направлений на золоті бані православного храму Іоанна Богослова.
Пам'ятник - "Захисник України" відіграватиме надважливу роль у патріотичному вихованні майбутніх поколінь, будівничих та захисників сильної і незалежної Української держави.