Оператор відділення протитанкових ракетних комплексів третього штурмового батальйону, Почесний громадянин Покрова, Олег Прижигалінський пішов із життя 16 травня 2025 року, отримавши тяжке поранення під час бойового завдання на Луганщині.

На початку жовтня побратими увічнили пам'ять про Олега на меморіальному комплексі Дніпровської набережної Києва. Його портретне зображення тепер поряд з мужніми воїнами, для яких майбутнє України було понад усе. Позивний Олега – «Дора» і головні життєві дати на мурал нанесли його рідні. Цього дня поряд з ними були друзі Олега Прижигалінського, які знали його як воїна, на кого можна було покластися у найтяжчу хвилину, і людину, яка так любила життя.

Зберегти пам'ять про кожного Героя і розповісти, якими вони були – про це «Алея друзів», ініціатива, яку започаткували і продовжують впроваджувати побратими полеглих Героїв, наголошуючи: «Ми хочемо, щоб про них пам’ятали та знали, що це були не просто хоробрі воїни, а ті, хто допомагав усім, хто потребував, хто був щирим, добрим, жив на повну і ніколи не втрачав віру – у себе й у свою країну». Біля кожного муралу  нанесено QR-код, за яким можна переглянути світлини, дізнатися про життєвий та бойовий шлях, прочитати спогади.

Назавжди у бойовому строю і Олег Прижигалінський.

Він народився 23 лютого 2002 року. Творчо-обдарований, всебічно-розвинений, був щирим та відкритим. Закінчив Школу мистецтв, грав на двох музичних інструментах, був учасником молодіжного музичного гурту. Ще зі школи Олег захопився комп’ютерними технологіями, туризмом і військовою справою. Мав звання «Інструктор-турист», підкорив не одну висоту, серед яких і Говерла.

Після закінчення загальноосвітнього ліцею  Олег вступив до Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».

З повномасштабним вторгненням рф, вже 24 лютого 2022 року, у складі територіальної оборони Харкова добровільно став на захист України. Член організації Центурія, переймався долею своєї країни. Вже будучи воїном, у 2023 році здобув диплом бакалавра за спеціальністю "Комп’ютерні науки", освітня програма «Інформаційні технології проєктування». Мріяв про магістратуру.

Після першого отриманого поранення Олег повернувся до побратимів, долучився до спецпідрозділу KRAKEN. Проходив підготовку у навчальних центрах Норвегії та Іспанії. Згодом боронив рідну землю у складі третьої штурмової бригади.

Оператор відділення протитанкових ракетних комплексів штурмового батальйону, солдат, воював на Харківщині та Луганщині. Олег Прижигалінський отримав тяжке поранення, виконуючи бойове завдання біля населеного пункту Новоєгорівка, що на Луганщині. Лікарі до останнього боролися за його життя…Його не стало 16 травня 2025 року. Олегу було 23 роки…

18 липня 2025 року Олегу Прижигалінському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом», медаллю «Захиснику України», орденом "За мужність" III ступеня, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський хрест».

«Кожен герой – не лише ім’я» - зазначають організатори «Алеї друзів». Так, бо кожне ім’я – це людська історія, переплетена з історією країни. Це пам'ять, котру нам берегти…

Пресслужба міського голови.