У будь-який час дня чи ночі за лічені хвилини вони мають прибути туди, де людині загрожує небезпека. Й відкинувши думки про власну безпеку, зробити все, аби визволити з вогняної, чи іншої пастки тих, хто потрапив у біду.

Романтично-небезпечна професія зачарувала Владислава Грамінського з дитинства. Буваючи у мами на роботі в пожежній частині, захоплювався мужніми чоловіками, які блискавично одягали нереально важке спорядження і під завивання сирен «летіли»  рятувати людей.

Дитячі мрії не завжди поспішають втілюватися у життя, але не зникають з підсвідомості.

Юнак закінчив міське профтехучилище, пішов працювати на гірничозбагачувальний комбінат, відслужив в армії, знову повернувся  на ГЗК помічником екскаваторника. Та невдовзі прислухався до себе, поставив крапку на кар’єрі гірника і подався у рятувальники.

Пройшов навчання в учбовому центрі, прийняв присягу і ось уже  двадцять років старший сержант цивільного захисту Владислав Грамінський – боєць пожежно-рятувального підрозділу міського відділу Головного управління державної служби  України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

За ці роки остаточно переконався, що вчинив правильно, не попливши життєвою течією, і зараз займається тим, до чого лежить душа  - «Запобігти, Врятувати, Допомогти».

Вибух газу в триповерховому будинку по вулиці Пушкіна, пожежа в клубі на Руднику, палаюча  їдальня , дах будинку БТДЮ – ці трагічні сторінки міського літопису разом зі своїми побратимами він бачив по ту сторону вогню. Свідомо ризикуючи, вони завжди готові до всього – може впасти стіна, статися вибух та багато дечого.

• У нас командна робота. Як на війні, важливо повністю довіряти одне одному. Я впевнений у своїх товаришах, що у будь-якій критичній ситуації відчую їхнє плече, - говорить Владислав Артурович.

Крім приборкання вогню, вони ліквідовують наслідки надзвичайних ситуацій, природних стихій, дорожньо-транспортних пригод, знешкоджують боєприпаси, надають допомогу населенню, проводять профілактичну роботу, визволяють тварин. І це далеко не весь перелік завдань служби порятунку «101».

Якщо хтось думає, що рятувальники просто бездіяльно сидять і чекають тривожний сигнал - дуже помиляються.

•  Ми маємо свій розклад дня, - розповідає старший сержант. - Караул виконує відпрацювання нормативів,  проходить тренування, навчання, теоретичні заняття, розробляє плани операцій з ліквідації надзвичайних ситуацій, вивчаємо нові нормативні документи, перевіряємо техніку, утримуємо її та спорядження у бойовій готовності.

Їм зазвичай не дякують погорільці – люди в стресі, але завжди вдячні ті, кого вони визволили, кому допомогли.

• Приємно, але не принципово, - зауважує Владислав Грамінський. – Головне, що моя робота важлива для людей, несе їм порятунок, вирішує проблеми, і мені від цього добре.

Вдома перед чергуванням  «сухих рукавів» йому бажає кохана дружина і донька.

Побажаймо і ми Владиславу Грамінському і усім мужнім чоловікам-рятувальникам безпечних робочих буднів і в професії, і в житті завжди залишатися переможцями.

Прес-служба міського голови.