Впродовж останніх років ми стали свідками й учасниками низки важливих трансформацій у медичній галузі. Перш за все змінився принцип фінансування закладів. У первинній ланці процес реформування пройшов стабільно і приніс очікувані результати, що бачимо на прикладі нашого міста. Зміцнилася матеріальна база амбулаторій ЦПМСД, які почали надавати ширший спектр послуг. Для пацієнтів створені комфортні умови перебування і з'явилася можливість записатися на прийом до лікаря онлайн, уникаючи черг. Спрацював принцип “гроші ходять за пацієнтом” і медики первинної ланки були мотивовані зростанням заробітної плати. Другий етап реформування, що торкається вторинної ланки, до якої належить Центральна міська лікарня, проходить важче.

Яка ситуація у ЦМЛ міста, до яких кроків вдаються та про вірогідний розвиток подій в інтерв'ю з директором  ЦМЛ Анатолієм Шкілем.

- Анатолію Петровичу, сьогодні тема функціонування міської лікарні є актуальною, передусім проблеми з фінансуванням закладу. Що стало причиною такої ситуації?

-З 1 квітня 2020 року розпочався другий етап реформування системи охорони здоров’я, що передбачає реформу вторинної ланки спеціалізованої медичної допомоги. Міською владою було закуплено комп'ютерну техніку та обладнання для підключення ЦМЛ до електронної медичної системи Хелсі.

Ми почали співпрацю з Національною службою здоров’я України, заключили з нею договір, законтрактувавши сім пакетів надання медичних послуг. На підставі чого, НСЗУ оплачувала кошти за проліковані випадки.

У 2021 році контракт було продовжено на перший квартал. Сума виділених коштів була більш-менш достатньою, аби забезпечувати послуги населенню та сплачувати медпрацівникам гідну заробітну плату.

З 1 квітня проведено контрактування та заключено договір на 12 пакетів надання медичних послуг. Згідно з контрактом, прорахована ціна кожного пролікованого випадку, орієнтуючись на показники минулого року. Оскільки тоді лікарі лише починали працювати в електронній системі, були помилки в оформленні медичної документації. Не було враховано і те, що у період карантину лікарі, згідно до наказів, не мали права надавати планову допомогу, тільки хворим з гострою патологією. У зв'язку з цим, лікарня отримала на 22% коштів менше, ніж у попередньому році.

Це стало причиною зменшення кількості пролікованих хворих, що головним чином і вплинуло на ціну послуг.

- Чи може місцева влада вплинути на вирішення даної ситуації?

- Це проблема не місцевої влади — державного рівня. Проблеми виникли не тільки в нашому місті, а й в інших містах України, де впроваджувалися заходи з укрупнення відділень.

Місцева влада завжди підтримувала лікарню. Від початку року отримали близько двох мільйонів коштів, оплачували всі комунальні платежі.

Зараз, згідно з державною реформою, лікарня є комунальним підприємством, яке самостійно має заробляти кошти, співпрацюючи з Національною службою здоров'я України.

Міська влада завжди іде назустріч, але є обмеження, де вона може допомагати, а де не має права.

- Які на сьогодні медичні послуги надає населенню Центральна міська лікарня?

Маємо такий перелік медичних послуг:

-амбулаторна допомога;

-стаціонарна допомога з оперативним втручанням;

-стаціонарна допомога без оперативного втручання;

-мамографічне обстеження;

-обстеження колоноскопія;

-обстеження бронхоскопія;

-обстеження гастроскопія;

-лікування хворих на ВІЛ-інфекцію;

-лікування хворих з залежністю;

-паліативна допомога;

-лікування інсульту;

-екстрена стоматологічна допомога для дорослих і дітей та планова для дітей.

- Містом ширяться чутки, що лікарня та відділення закриваються та не будуть функціонувати. Чи це так?

- Це не відповідає дійсності. Виходячи з ситуації, що склалася, докладаємо зусилля, аби зберегти лікарню. Щоб мати можливість надавати цілодобову медичну допомогу, триває не скорочення, а ущільнення деяких відділень. У сьогоднішніх реаліях, ми не можемо допустити порожніх ліжкомісць та відділень, що пустують. Все це враховується при фінансуванні.

Так, гінекологічне відділення переводиться до приміщення хірургічного корпусу, допомога жінкам буде надаватися там. Дитяче відділення працюватиме у звичному режимі. Прикро, але інфекційне відділення буде оптимізовано, оскільки за два роки план ліжкоднів виконано лише на 50%. Допомога цим хворим буде надаватись у терапевтичному відділенні або у відділенні реанімації. У більш тяжких випадках — у медзакладах вищого рівня. Міська лікарня - як була, так і залишиться лікарнею інтенсивного лікування. Допомога надаватиметься цілодобово. Буде проведено лише часткову оптимізацію. Багато залежить від зусиль лікарів, необхідною умовою фінансування є внесення даних до НСЗУ, аби за кожен пролікований випадок заклад отримував кошти.

- Чи передбачається скорочення персоналу?

- На сьогодні іде оптимізація. Робимо все, щоб увійти у фінансове призначення, зберегти кадри, але є категорія працівників, яким неможливо підібрати відповідну вакансію у ситуації, що склалась.

- Що робить адміністрація лікарні, аби виправити ситуацію?

- Нами були підготовлені та направлені листи з проханням не зменшувати фінансування, а дати на рівні минулого року, до Президента, Прем'єр - міністра, міністра охорони здоров'я, керівництва НСЗУ, департаменту Дніпропетровської обласної ради. Великі надії покладаємо на Програму Президента, у рамках якої наразі іде реконструкція приймального відділення з устаткуванням комп'ютерного томографа, рентгенапарата. Це допоможе розширити спектр послуг. Працюємо з населенням, аби покровчани отримували послуги в місті. Прагнемо, щоб до команди приходили молоді фахівці. Зараз у лікарні проходять навчання інтерни — дитячий хірург та терапевт, сподіваємося, що вони залишаться у нашому місті.

Ситуацію коментує заступник міського голови Наталія Бондаренко:

З 1 квітня 2020 року в країні почалося впровадження другого етапу реформи, під яку підпала Центральна міська лікарня міста. Реформування передбачає, що усі лікарні в Україні є самостійними суб'єктами господарювання та мають фінансуватися згідно з укладеними договорами з державного бюджету - Національною службою здоров'я. Вони не можуть розраховувати на субвенцію з держбюджету, яка йшла на зарплати. Кошти отримують не за кількість ліжок чи відділень, а конкретно за надання медичної послуги.

Можливо те, що ці важливі зміни припали на період карантину, заклади вторинної ланки зіткнулися з однаковими проблемами. Це значне недофінансування лікарень, що тягне за собою негативні наслідки. Кошти, які надходять від НСЗУ, не покривають фінансових потреб медичних комунальних підприємств. Відповідно, керівник закладу у цій ситуації має вдаватися до оптимізації та економії ресурсів.

Місто, в межах повноважень і можливостей, підтримує медичні заклади. Діє Програма “Здоров’я покровчан”, підтримуємо вразливі верстви населення, забезпечуємо пільгові ліки, зубопротезування, беремо на себе всі комунальні платежі. Робимо усе, аби в нас була і первинна, і вторинна ланка.

Нині до цих проблемних питань прикована також увага найвищих державних органів, бо вони стали болючими та актуальними для всього нашого суспільства. Сподіваємося, що ці труднощі тимчасові. Але одне можемо сказати: лікарня працює і буде працювати, надаючи необхідні послуги.

Прес-служба міського голови.