- Гончаренко Владислав Олександрович
Біографія
25.04.1998 - 05.03.2024
Владислав Гончаренко народився 25 квітня 1998 року у місті Орджонікідзе (нині Покров).
У 2013 році, після закінчення дев’ятого класу СЗШ№8, Владислав здійснив свою дитячу мрію стати військовим, вступивши до Криворізького ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2015 році продовжив навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного(НАСВ). Цілеспрямований, вмотивований, рішучий, він мав лідерські якості, був патріотично налаштованим, знав ціну справжньому воїнському братерству.
У 2018 році молодий офіцер розпочав службу в лавах Збройних Сил України. Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді ДШВ. Брав участь в ООС.
З повномасштабним вторгненням рф старший лейтенант Владислав Гончаренко, позивний «Академік», воював на посаді командира аеромобільної роти. Брав безпосередню участь у звільненні н.п Лиман, Бахмут, Щастя, Макіївка, Невське, Богородичне, відзначився у проведенні оборонних дій, стабілізації Куп'янсько-Лиманського напрямку.
Владислав Гончаренко загинув під час виконання бойового завдання 5 березня 2024 року в районі селища Білогорівка, що на Луганщині, отримавши смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, виявивши мужність, стійкість і відданість присязі.
Захиснику було 25 років, у нього залишилися дружина, донька, батьки.
У пам’яті рідних і побратимів він залишиться мужнім воїном, відданим товаришем, справжнім патріотом своєї землі, який понад усе любив свою родину і Україну.
22 березня 2024 року Владиславу Гончаренку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом».
Владислав Гончаренко за життя отримав нагороди: «Ветеран війни», «За взірцевість у військовій службі 3 ступеня», «Сталевий Хрест», «Учасник АТО», «За оборону України». «Богдана Хмельницького» III ступеня – посмертно.
Воїна поховано у Покрові на Центральному кладовищі.